1. Словник української мови в 11 томах

фронтонний

ФРОНТО́ННИЙ, а, е, архт. Прикм. до фронто́н;

// Який має фронтон, з фронтоном.

Хата не стара, під бляхою, з заскленою верандою з фронтонного боку, виглядає зовсім непогано (Вільде, III, 1968, 261).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фронтонний — фронто́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. фронтонний — ФРОНТО́ННИЙ, а, е, архт. Прикм. до фронто́н; // Який має фронтон, з фронтоном. Хата не стара, під бляхою, з заскленою верандою з фронтонного боку, виглядає зовсім непогано (Ірина Вільде). Словник української мови у 20 томах
  3. фронтонний — -а, -е, архіт. Прикм. до фронтон. || Який має фронтон, з фронтоном. Великий тлумачний словник сучасної мови