фінішний

ФІ́НІШНИЙ, а, е.

Стос. до фінішу.

Фінішна стрічка;

Фінішна пряма.

Значення в інших словниках

1. фінішний — фі́нішний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. фінішний — -а, -е. 1》 Стос. до фінішу. Фінішна пряма. 2》 перен. Остаточний, останній, який завершує що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. фінішний — ФІ́НІШНИЙ, а, е. Стос. до фінішу. Фінішна стрічка; Фінішна пряма. ▲ Фі́нішний створ див. створ.  Словник української мови в 11 томах