фінішний

ФІ́НІШНИЙ, а, е. Стос. до фінішу.

Фінішна стрічка; Фінішна пряма.

▲ Фі́нішний створ див. створ.

Значення в інших словниках

1. фінішний — фі́нішний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. фінішний — ФІ́НІШНИЙ, а, е. Стос. до фінішу. Фінішна стрічка; Фінішна пряма.  Словник української мови у 20 томах
3. фінішний — -а, -е. 1》 Стос. до фінішу. Фінішна пряма. 2》 перен. Остаточний, останній, який завершує що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови