фінішний

фі́нішний

-а, -е.

1》 Стос. до фінішу. Фінішна пряма.

2》 перен. Остаточний, останній, який завершує що-небудь.

Значення в інших словниках

1. фінішний — фі́нішний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. фінішний — ФІ́НІШНИЙ, а, е. Стос. до фінішу. Фінішна стрічка; Фінішна пряма.  Словник української мови у 20 томах
3. фінішний — ФІ́НІШНИЙ, а, е. Стос. до фінішу. Фінішна стрічка; Фінішна пряма. ▲ Фі́нішний створ див. створ.  Словник української мови в 11 томах