Словник української мови у 20 томах

хитруха

ХИТРУ́ХА, и, ж., розм.

Жін. до хитру́н.

[Оксана:] А ти ж там, що, ворожииш? От хитруха! (Леся Українка).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. хитруха — хитру́ха іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
  2. хитруха — див. хитрий  Словник синонімів Вусика
  3. хитруха — -и, розм. Жін. до хитрун.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хитруха — ХИТРУ́ХА, и, ж., розм. Жін. до хитру́н.  Словник української мови в 11 томах
  5. хитруха — Хитруха, -хи ж. Хитрая женщина. Желех.  Словник української мови Грінченка