Словник української мови у 20 томах

хльоскання

ХЛЬО́СКАННЯ, я, с.

Дія за знач. хльо́скати і звуки, утворювані цією дією.

Зрідка на правому березі спалахував поодинокий постріл, і звук його, пролітаючи над рікою, здавався коротким і різким, мов хльоскання бича (Л. Первомайський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. хльоскання — хльо́скання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. хльоскання — -я, с. Дія за знач. хльоскати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. хльоскання — ХЛЬО́СКАННЯ, я, с. Дія за знач. хльо́скати і звуки, утворювані цією дією. Зрідка на правому березі спалахував поодинокий постріл, і звук його, пролітаючи над рікою, здавався коротким і різким, мов хльоскання бича (Перв., Атака.., 1946, 143).  Словник української мови в 11 томах