хляпання
ХЛЯ́ПАННЯ, я, с.
Дія за знач. хля́пати і звуки, утворювані цією дією.
Знову почулось хляпання ослаблої підкови (І. Рябокляч);
Коли за дверима почулось хляпання капців.., Гашіца з матір'ю були певні, що зараз побачать гладку постать у ватованій катанці (М. Коцюбинський);
З хляпанням падає чорне жабуриння обабіч канавки (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)