хлібниця
ХЛІ́БНИЦЯ, і, ж.
1. розм. Жін. до хлі́бник.
2. Тарілка або кошик для хліба та хлібних виробів.
На столі .. стояв уже готовий обід, виблискували начищені ножі й виделки, хлібниця з хлібом (І. Сенченко);
Через кілька хвилин на столі з'явилось малинове варення.., у грубих полив'яних хлібницях пиріжки з грушами, різне печиво (М. Олійник);
Максим підсунув ближче до Голди лозову хлібницю, на якій лежали квадратові шматочки печива (Д. Ткач);
// Невеликий ящик для зберігання хліба.
Серед товарів ширвжитку комбайнового заводу приємне враження справляє хлібниця, що закривається, – зручна, оригінальна (з газ.).
3. Приміщення для зберігання зерна, житниця, лаба́з.
Словник української мови (СУМ-20)