хрипотіння

ХРИПОТІ́ННЯ, я, с., розм.

Те саме, що хрипі́ння.

Ціпа покректав, хитнувся з боку на бік, підсунув під себе поли коротенької куртки й захрипів. Спочатку його слова губились в хрипотінні, а згодом стали виразніші (Олесь Досвітній).

(1) З хрипоті́нням – те саме, що З хри́пом (див. хрип).

Обличчя мав [Кисіль] .. бліде, під очима – синці, щоки не голені; голос тонкий, з хрипотінням, прокурений (І. Муратов).

Значення в інших словниках

1. хрипотіння — хрипоті́ння іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. хрипотіння — -я, с., розм. Те саме, що хрипіння.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. хрипотіння — ХРИПОТІ́ННЯ, я, с., розм. Те саме, що хрипі́ння. Ціпа покректав, хитнувся з боку на бік, підсунув під себе поли коротенької куртки й захрипів. Спочатку його слова губились в хрипотінні, а згодом стали виразніші (Досв., Вибр.  Словник української мови в 11 томах