хрипотіння

хрипоті́ння

-я, с., розм.

Те саме, що хрипіння.

Значення в інших словниках

1. хрипотіння — хрипоті́ння іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. хрипотіння — ХРИПОТІ́ННЯ, я, с., розм. Те саме, що хрипі́ння. Ціпа покректав, хитнувся з боку на бік, підсунув під себе поли коротенької куртки й захрипів. Спочатку його слова губились в хрипотінні, а згодом стали виразніші (Олесь Досвітній).  Словник української мови у 20 томах
3. хрипотіння — ХРИПОТІ́ННЯ, я, с., розм. Те саме, що хрипі́ння. Ціпа покректав, хитнувся з боку на бік, підсунув під себе поли коротенької куртки й захрипів. Спочатку його слова губились в хрипотінні, а згодом стали виразніші (Досв., Вибр.  Словник української мови в 11 томах