Орфографічний словник української мови

хрипотіння

хрипоті́ння

іменник середнього роду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. хрипотіння — ХРИПОТІ́ННЯ, я, с., розм. Те саме, що хрипі́ння. Ціпа покректав, хитнувся з боку на бік, підсунув під себе поли коротенької куртки й захрипів. Спочатку його слова губились в хрипотінні, а згодом стали виразніші (Олесь Досвітній).  Словник української мови у 20 томах
  2. хрипотіння — -я, с., розм. Те саме, що хрипіння.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. хрипотіння — ХРИПОТІ́ННЯ, я, с., розм. Те саме, що хрипі́ння. Ціпа покректав, хитнувся з боку на бік, підсунув під себе поли коротенької куртки й захрипів. Спочатку його слова губились в хрипотінні, а згодом стали виразніші (Досв., Вибр.  Словник української мови в 11 томах