хрумкати

ХРУ́МКАТИ, аю, аєш, недок., що, розм.

Те саме, що хру́мати.

А мій газда йде передом та аж хрумкає з заїлості (І. Франко);

З поваги до говільниць, та й співчуваючи їм у їхньому сьогоднішньому голодуванні, обидва .. старалися якомога тихіш їсти: не хрумкати дуже, кусаючи цукор (А. Головко);

Коні хрумкають, мантачка при кожному кроці подзвякує на ремені (М. Томчаній);

Кінь подивився скоса, наставив вуха, але далі хрумкав молоденькою соковитою травицею (Ю. Смолич);

– І де він є? – запитав зацікавлено Василько, хрумкаючи зі смаком після далекої дороги кукурудзяний хліб (А. Турчинська);

Сирота вибрався із задушливої хати, побачив: лежать у траві .. грушки. Підняв, став хрумкати (Є. Гуцало);

Кінь хрумкав овес (Г. Косинка);

Покірно збіглися корови і смачно хрумкають траву (В. Сосюра);

Під ногами хрумкали сухенький хмиз та висхле торішнє листя (Олесь Досвітній).

Значення в інших словниках

1. хрумкати — хру́мкати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. хрумкати — див. їсти; хрупати  Словник синонімів Вусика
3. хрумкати — -аю, -аєш, недок., перех. і неперех., розм. Те саме, що хрумати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. хрумкати — ХРУ́МАТИ (видавати хрумкіт при розжовуванні; їсти що-небудь з хрумкотом), ХРУМТІ́ТИ, ХРУ́МКАТИ розм., ХРУ́ПАТИ розм., ХРУПОТІ́ТИ підсил. розм., ХРУПОСТІ́ТИ підсил. розм. Якимаха картоплю їв, хрумав цибулиною (Є.  Словник синонімів української мови
5. хрумкати — ХРУ́МКАТИ, аю, аєш, недок., перех. і неперех., розм. Те саме, що хру́мати. А мій газда йде передом та аж хрумкає з заїлості (Фр., II, 1950, 17); З поваги до говільниць, та й співчуваючи їм у їхньому сьогоднішньому голодуванні, обидва..  Словник української мови в 11 томах
6. хрумкати — Хрумкати, -каю, -єш гл. = хрумати.  Словник української мови Грінченка