хрумкати

хру́мкати

-аю, -аєш, недок., перех. і неперех., розм.

Те саме, що хрумати.

Значення в інших словниках

1. хрумкати — хру́мкати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. хрумкати — див. їсти; хрупати  Словник синонімів Вусика
3. хрумкати — ХРУ́МКАТИ, аю, аєш, недок., що, розм. Те саме, що хру́мати. А мій газда йде передом та аж хрумкає з заїлості (І. Франко); З поваги до говільниць, та й співчуваючи їм у їхньому сьогоднішньому голодуванні, обидва ..  Словник української мови у 20 томах
4. хрумкати — ХРУ́МАТИ (видавати хрумкіт при розжовуванні; їсти що-небудь з хрумкотом), ХРУМТІ́ТИ, ХРУ́МКАТИ розм., ХРУ́ПАТИ розм., ХРУПОТІ́ТИ підсил. розм., ХРУПОСТІ́ТИ підсил. розм. Якимаха картоплю їв, хрумав цибулиною (Є.  Словник синонімів української мови
5. хрумкати — ХРУ́МКАТИ, аю, аєш, недок., перех. і неперех., розм. Те саме, що хру́мати. А мій газда йде передом та аж хрумкає з заїлості (Фр., II, 1950, 17); З поваги до говільниць, та й співчуваючи їм у їхньому сьогоднішньому голодуванні, обидва..  Словник української мови в 11 томах
6. хрумкати — Хрумкати, -каю, -єш гл. = хрумати.  Словник української мови Грінченка