хрупіт
ХРУ́ПІТ, поту, ч., розм.
Тріск, хрускіт.
Повітря тряслося від брязкоту, хрупоту, стогону, лементу, від звірячих вигуків і прокльонів (М. Старицький).
Словник української мови (СУМ-20)ХРУ́ПІТ, поту, ч., розм.
Тріск, хрускіт.
Повітря тряслося від брязкоту, хрупоту, стогону, лементу, від звірячих вигуків і прокльонів (М. Старицький).
Словник української мови (СУМ-20)