худобинка

ХУДО́БИНКА, и, ж.

1. Зменш.-пестл. до худо́бина 1, 2.

[3-й чоловік:] І худобинку треба шанувати, бо вона – німий язик... (М. Кропивницький);

Ото краму того надбає [баба], попродасть, гроші зіб'є, купить худобинку: коненята, бички, овечатка (Дніпрова Чайка).

2. діал. Зменш.-пестл. до худо́бина 4.

І що є у нас, хоч скотинка, хоч хлібець на току, худобинка у скриньці, так сьому так усе без порчі й бути? (Г. Квітка-Основ'яненко).

Значення в інших словниках

1. худобинка — худо́бинка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. худобинка — див. худоба  Словник синонімів Вусика
3. худобинка — -и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до худобина 1), 2). 2》 діал. Зменш.-пестл. до худобина 4).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. худобинка — ХУДО́БИНКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до худо́би́на 1, 2. [3-й чоловік:] І худобинку треба шанувати, бо вона — німий язик… (Кроп., II, 1958, 497); Ото краму того надбає [баба], попродасть, гроші зіб’є, купить худобинку: коненята, бички, овечатка (Дн.  Словник української мови в 11 томах