худобка

ХУДО́БКА, и, ж.

1. Пестл. до худо́ба 1.

Він, сердешний чоловік, побивається; звісно – хазяйки нема, а худобка, а господа, а самому ніколи (Дніпрова Чайка);

– Коні в нас будуть, баю, не турбуйся. І худобка буде (О. Донченко).

2. діал. Зменш.-пестл. до худо́ба 3.

Значення в інших словниках

1. худобка — худо́бка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. худобка — див. худоба  Словник синонімів Вусика
3. худобка — -и, ж. 1》 Пестл. до худоба 1). 2》 діал. Зменш.-пестл. до худоба 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. худобка — ХУДО́БКА, и, ж. 1. Пестл. до худо́ба 1. Він, сердешний чоловік, побивається; звісно — хазяйки нема, а худобка, а господа, а самому ніколи (Дн. Чайка, Тв., 1960, 31); — Коні в нас будуть, баю, не турбуйся. І худобка буде (Донч., І, 1956, 154). 2. діал. Зменш.-пестл. до худо́ба 3.  Словник української мови в 11 томах