хуркати

ХУ́РКАТИ, ає, недок.

Те саме, що хурча́ти.

Скалки від снарядів неслися по долині, вістрями рвали повітря і, сердито хуркаючи, стихали в землі (П. Панч);

– А ти свиснеш, як Соловей-Розбійник? – питаю вже я. – Ще дужче. Як сто або десять розбійників! – Свистимо, аж горобці хуркають з дерев (П. Панч).

Значення в інших словниках

1. хуркати — ху́ркати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. хуркати — ХУХАТИ, див. ХУКАТИ.  Словник синонімів Караванського
3. хуркати — -ає, недок. Те саме, що хурчати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. хуркати — ХУ́РКАТИ, ає, недок. Те саме, що хурча́ти. Скалки від снарядів неслися по долині, вістрями рвали повітря і, сердито хуркаючи, стихали в землі (Панч, І, 1956, 120); — А ти свиснеш, як Соловей-Розбійник? — питаю вже я.— Ще дужче.  Словник української мови в 11 томах