хуркати

ХУ́РКАТИ, ає, недок. Те саме, що хурча́ти.

Скалки від снарядів неслися по долині, вістрями рвали повітря і, сердито хуркаючи, стихали в землі (Панч, І, 1956, 120);

— А ти свиснеш, як Соловей-Розбійник? — питаю вже я.— Ще дужче. Як сто або десять розбійників! — Свистимо, аж горобці хуркають з дерев (Панч, На калин. мості, 1965, 9).

Значення в інших словниках

1. хуркати — ху́ркати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. хуркати — ХУХАТИ, див. ХУКАТИ.  Словник синонімів Караванського
3. хуркати — ХУ́РКАТИ, ає, недок. Те саме, що хурча́ти. Скалки від снарядів неслися по долині, вістрями рвали повітря і, сердито хуркаючи, стихали в землі (П. Панч); – А ти свиснеш, як Соловей-Розбійник? – питаю вже я. – Ще дужче. Як сто або десять розбійників! – Свистимо, аж горобці хуркають з дерев (П. Панч).  Словник української мови у 20 томах
4. хуркати — -ає, недок. Те саме, що хурчати.  Великий тлумачний словник сучасної мови