хурманувати
ХУРМАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., заст., розм.
Візникувати.
Чоловік був молодий і не убогий: він мав пару коней і хурманував у Щавниці, возячи гостей по гарних околицях (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)ХУРМАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., заст., розм.
Візникувати.
Чоловік був молодий і не убогий: він мав пару коней і хурманував у Щавниці, возячи гостей по гарних околицях (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)