хурманувати

ВІЗНИКУВА́ТИ (бути візником), ХУРМАНУВА́ТИ заст., ФУРМАНУВА́ТИ заст., ФІРМА́НИТИ діал. Басаргін — візник-професіонал, візникує з дитинства (В. Гжицький); Гриць.. і майстрував, і бондарював, і фурманував (С. Чорнобривець).

Значення в інших словниках

1. хурманувати — хурманува́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. хурманувати — ХУРМАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., заст., розм. Візникувати. Чоловік був молодий і не убогий: він мав пару коней і хурманував у Щавниці, возячи гостей по гарних околицях (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
3. хурманувати — -ую, -уєш, недок., заст., розм. Візникувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. хурманувати — Фурманува́ти і хурманува́ти, -ну́ю, -ну́єш х[ф]урманува́ти, -ну́ю, -ну́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. хурманувати — ХУРМАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., заст., розм. Візникувати. Чоловік був молодий і не убогий: він мав пару коней і хурманував у Щавниці, возячи гостей по гарних околицях (Н.-Лев., II, 1956, 408).  Словник української мови в 11 томах
6. хурманувати — Хурманувати, -ную, -єш гл. Заниматься извозомъ. Іван хурманує. Канев. у.  Словник української мови Грінченка