хурманувати —
ХУРМАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., заст., розм. Візникувати. Чоловік був молодий і не убогий: він мав пару коней і хурманував у Щавниці, возячи гостей по гарних околицях (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови у 20 томах
хурманувати —
-ую, -уєш, недок., заст., розм. Візникувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
хурманувати —
ВІЗНИКУВА́ТИ (бути візником), ХУРМАНУВА́ТИ заст., ФУРМАНУВА́ТИ заст., ФІРМА́НИТИ діал. Басаргін — візник-професіонал, візникує з дитинства (В. Гжицький); Гриць.. і майстрував, і бондарював, і фурманував (С. Чорнобривець).
Словник синонімів української мови
хурманувати —
Фурманува́ти і хурманува́ти, -ну́ю, -ну́єш х[ф]урманува́ти, -ну́ю, -ну́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
хурманувати —
ХУРМАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., заст., розм. Візникувати. Чоловік був молодий і не убогий: він мав пару коней і хурманував у Щавниці, возячи гостей по гарних околицях (Н.-Лев., II, 1956, 408).
Словник української мови в 11 томах
хурманувати —
Хурманувати, -ную, -єш гл. Заниматься извозомъ. Іван хурманує. Канев. у.
Словник української мови Грінченка