хурманувати
ХУРМАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., заст., розм. Візникувати.
Чоловік був молодий і не убогий: він мав пару коней і хурманував у Щавниці, возячи гостей по гарних околицях (Н.-Лев., II, 1956, 408).
Словник української мови (СУМ-11)ХУРМАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., заст., розм. Візникувати.
Чоловік був молодий і не убогий: він мав пару коней і хурманував у Щавниці, возячи гостей по гарних околицях (Н.-Лев., II, 1956, 408).
Словник української мови (СУМ-11)