цаплений
ЦА́ПЛЕНИЙ, а, е, розм.
Психічно хворий; божевільний, несамовитий, шалений.
Цаплена ти голова (М. Маркевич);
* У порівн. Мотря, як оце побачила, то заголосила наче цаплена (А. Кримський).
Словник української мови (СУМ-20)ЦА́ПЛЕНИЙ, а, е, розм.
Психічно хворий; божевільний, несамовитий, шалений.
Цаплена ти голова (М. Маркевич);
* У порівн. Мотря, як оце побачила, то заголосила наче цаплена (А. Кримський).
Словник української мови (СУМ-20)