Великий тлумачний словник сучасної мови

цаплений

ца́плений

-а, -е, розм.

Психічно хворий; божевільний, несамовитий, шалений.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. цаплений — ца́плений прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. цаплений — див. дурний  Словник синонімів Вусика
  3. цаплений — ЦА́ПЛЕНИЙ, а, е, розм. Психічно хворий; божевільний, несамовитий, шалений. Цаплена ти голова (М. Маркевич); * У порівн. Мотря, як оце побачила, то заголосила наче цаплена (А. Кримський).  Словник української мови у 20 томах
  4. цаплений — БОЖЕВІ́ЛЬНИЙ у знач. ім. (осудливо про людину, думки, слова, вчинки якої оцінюються як ненормальні), БЕЗРОЗСУ́ДНИЙ, БЕЗУ́МНИЙ, БЕЗУ́МЕЦЬ, ШАЛЕ́НЕЦЬ розм., НЕНОРМА́ЛЬНИЙ розм., ПРИЧИ́ННИЙ розм., ПСИХІ́ЧНИЙ розм., ПСИХОПА́Т розм., ПСИХ розм.  Словник синонімів української мови
  5. цаплений — Цапле́ний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. цаплений — ЦА́ПЛЕНИЙ, а, е, розм. Психічно хворий; божевільний, несамовитий, шалений. *У порівн. Мотря, як оце побачила, то заголосила наче цаплена (Крим., Вибр., 1965, 383).  Словник української мови в 11 томах
  7. цаплений — Цаплений, -а, -е Сумасшедшій. Скаче з переляку, мов цаплене. Сим. № 213. Цаплений, відчепись. Черк. у. Цаплена ти голова! Маркев. 53.  Словник української мови Грінченка