цаплений
ЦА́ПЛЕНИЙ, а, е, розм. Психічно хворий; божевільний, несамовитий, шалений.
*У порівн. Мотря, як оце побачила, то заголосила наче цаплена (Крим., Вибр., 1965, 383).
Словник української мови (СУМ-11)ЦА́ПЛЕНИЙ, а, е, розм. Психічно хворий; божевільний, несамовитий, шалений.
*У порівн. Мотря, як оце побачила, то заголосила наче цаплена (Крим., Вибр., 1965, 383).
Словник української мови (СУМ-11)