Значення в інших словниках
-
цаплений —
ца́плений прикметник розм.
Орфографічний словник української мови
-
цаплений —
ЦА́ПЛЕНИЙ, а, е, розм. Психічно хворий; божевільний, несамовитий, шалений. Цаплена ти голова (М. Маркевич); * У порівн. Мотря, як оце побачила, то заголосила наче цаплена (А. Кримський).
Словник української мови у 20 томах
-
цаплений —
-а, -е, розм. Психічно хворий; божевільний, несамовитий, шалений.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
цаплений —
БОЖЕВІ́ЛЬНИЙ у знач. ім. (осудливо про людину, думки, слова, вчинки якої оцінюються як ненормальні), БЕЗРОЗСУ́ДНИЙ, БЕЗУ́МНИЙ, БЕЗУ́МЕЦЬ, ШАЛЕ́НЕЦЬ розм., НЕНОРМА́ЛЬНИЙ розм., ПРИЧИ́ННИЙ розм., ПСИХІ́ЧНИЙ розм., ПСИХОПА́Т розм., ПСИХ розм.
Словник синонімів української мови
-
цаплений —
Цапле́ний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
цаплений —
ЦА́ПЛЕНИЙ, а, е, розм. Психічно хворий; божевільний, несамовитий, шалений. *У порівн. Мотря, як оце побачила, то заголосила наче цаплена (Крим., Вибр., 1965, 383).
Словник української мови в 11 томах
-
цаплений —
Цаплений, -а, -е Сумасшедшій. Скаче з переляку, мов цаплене. Сим. № 213. Цаплений, відчепись. Черк. у. Цаплена ти голова! Маркев. 53.
Словник української мови Грінченка