цвіготати
ЦВІГОТА́ТИ, очу́, о́чеш, недок., діал.
Цвірінькати (у 1 знач.).
Птахи роєм літали над своїм притулком і перелякано цвіготали (із журн.);
* Образно. Гай співа, щебече, цвігоче і вицвіркує (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)