цвіготати

ЦВІГОТА́ТИ, очу́, о́чеш, недок., діал. Цвірінькати (у 1 знач.).

*Образно. Гай співа, щебече, цвігоче і вицвіркує (Вовчок, VI, 1956, 311).

Значення в інших словниках

1. цвіготати — цвігота́ти дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. цвіготати — див. цвірінькати  Словник синонімів Вусика
3. цвіготати — ЦВІГОТА́ТИ, очу́, о́чеш, недок., діал. Цвірінькати (у 1 знач.). Птахи роєм літали над своїм притулком і перелякано цвіготали (із журн.); * Образно. Гай співа, щебече, цвігоче і вицвіркує (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах
4. цвіготати — -очу, -очеш, недок., діал. Цвірінькати (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. цвіготати — ЦВІРІ́НЬКАТИ (про горобців та деяких інших птахів), ЦВІРІНЧА́ТИ, ЦВІРІНЬКОТА́ТИ (ЦВІРІНЬКОТІ́ТИ) підсил., ЦВІ́РКАТИ, ЦВІРКОТА́ТИ (ЦВІРКОТІ́ТИ) підсил., ВИЦВІ́РКУВАТИ підсил. розм., ЦВІРЧА́ТИ, ЦІВІ́КАТИ розм., ЦІ́ВКАТИ розм., ЦІВКОТІ́ТИ підсил. розм.  Словник синонімів української мови