цеберка
ЦЕБЕ́РКА, и, ж.
Конічна перев. дерев'яна посудина з дужкою для носіння і зберігання води та іншої рідини; відро.
Двоє дівчаток пронесли удвох одну цеберку з водою в ворота до коней (А. Головко);
За стойкою буфету я раптом побачив дерев'яну цеберку з водою (Л. Смілянський);
Коло дровітні в нього стоїть цеберка з смолою, якою він насмолює свої діжки (О. Іваненко);
Чути, як гелгочуть на подвір'ї гуси і біля колодязя дзенькають цеберки (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)