цеберко

ЦЕБЕ́РКО, а, с.

Те саме, що цебе́рка.

В хаті в глиняному лучиннику горять смільні дранки, перетлілі їхні шматки з шипінням падають в цеберко з водою (М. Стельмах);

А там он – з сусідньої гори – співаючи, іде солдат з цеберком (П. Тичина);

Ранком Беру я квач, цеберко І по дахах залізних В блакитній пісні Розстеляю і розстеляю фарби китайку (М. Хвильовий).

Значення в інших словниках

1. цеберко — цебе́рко іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. цеберко — див. відро  Словник синонімів Вусика
3. цеберко — -а, с. Те саме, що цеберка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. цеберко — ВІДРО́ (металева або дерев'яна посудина конічної чи циліндричної форми, з дужкою для носіння й зберігання води та іншої рідини), КОНО́ВКА (КОНІ́ВКА рідше), ШАПЛИ́К, ЦЕБЕ́РКА, ЦЕБЕ́РКО, ЦЕБРИ́ЦЯ фольк., КО́НВА (КІ́НВА) діал., КИ́БЕЛЬ діал., ПУ́ТНЯ діал.  Словник синонімів української мови
5. цеберко — ЦЕБЕ́РКО, а, с. Те саме, що цебе́рка. В хаті в глиняному лучиннику горять смільні дранки, перетлілі їхні шматки з шипінням падають в цеберко з водою (Стельмах, II, 1962, 348); А там он — з сусідньої гори — співаючи, іде солдат з цеберком (Тич., II, 1957, 67).  Словник української мови в 11 томах