цебер
ЦЕ́БЕ́Р, це́бра́, ч.
1. Велика дерев'яна (рідше металева) посудина, що має вигляд зрізаної діжки, яку використовують для різних господарських потреб (для збирання помиїв, годівлі худоби і т. ін.); балія, мийниця.
Дрючок лежав на плечах, великий цебер плавно гойдався, і хлюпали млявими хвилями сірі помиї (М. Коцюбинський);
Готувати вівсяне молоко треба в чистих бідонах або металевих цебрах (з наук. літ.);
Од важких цебрів корови підіймають розкішні голови, здивовано дивляться на дівчину (М. Стельмах);
– Це не весна, коли сонце та вітер сюди-туди – і грязюки як не було. Восени: ложка дощу – цебер болота (В. Логвиненко);
* Образно. І клали небеса байдужий блиск .. на кучері стерні з бездонного цебра (В. Сосюра).
2. Конічна перев. дерев'яна посудина з дужкою, признач. для носіння і зберігання води та іншої рідини; велике відро.
– Кидай, Галю, шити та дрімати Та йди, Галю, цебром воду носи (П. Чубинський);
У Києві на Подолі Козаки гуляють. Як ту воду, цебром-відром Вино розливають (Т. Шевченко);
В найхолодніший ранок Петро ходив купатися, а не мав де, то бодай з цебра обливав себе свіжою водою (Іван Ле).
3. Велика дерев'яна або металева посудина у вигляді конічного або циліндричного відра, якою підіймають воду з колодязя, руду або землю з шахт і т. ін.
Панько останній ускочив у дерев'яний великий цебер до чотирьох товаришів і гукнув машиністу: – Пускай! (Б. Грінченко);
Колодязь був глибоченький, я грюкнув цебром, пускаючи його до води (Л. Первомайський);
Для розчистки криниці було створено кваліфіковану бригаду. Три дні великим цебром витягали з колодязя каміння, цеглу, глину, заліззя (Ю. Мельничук);
А воду тягає він [осел] так. Підпряжуть його до дишла. Ходить він у дишлі, крутить барабан. На барабан накручується кодола, а до кінця кодоли прив'язаний цебер, ціла бочка! (І. Сенченко);
// Посуд, який використовується на будівництві, в металургійній промисловості і т. ін.
– Він [фабрикант] ніколи не підніс жодного цебра з розтопленим залізом так, як ви носите цілими роками, і – має мільйони... (Мирослав Ірчан).
Словник української мови (СУМ-20)