цеглиння

ЦЕГЛИ́ННЯ, я, с., збірн., розм.

Те саме, що це́гла 1.

Там [на заводі] кипить руда сувора, б'є міцне цеглиння поду, тут шумить бентежне море, зеленаву кида воду... (М. Рудь);

// Побита цегла.

Аж ось знову якась цікава з зелених ящірок .. виткнулась і, забачивши їх [хлопців], як попарена шмигонула в цеглиння (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. цеглиння — цегли́ння іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. цеглиння — -я, с., збірн., розм. Те саме, що цегла 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. цеглиння — ЦЕ́ГЛА збірн., ЦЕГЛИ́ННЯ розм., ЦЕГЛИ́НА діал.; ПЛІ́НФА (у старовинних будівлях). Де стояв панський маєток, жовтіють купи битої цегли (В.  Словник синонімів української мови
4. цеглиння — ЦЕГЛИ́ННЯ, я, с., збірн., розм. Те саме, що це́гла 1. Там [на заводі] кипить руда сувора, б’є міцне цеглиння поду, тут шумить бентежне море, зеленаву кида воду… (Рудь, Дон. зорі, 1958, 78); // Побита цегла. Аж ось знову якась цікава з зелених ящірок..  Словник української мови в 11 томах