центровий

ЦЕНТРОВИ́Й, а́, е́.

1. Прикм. до центр 1.

Центрова точка.

2. Розташований у центрі (у 2 знач.), в середині чого-небудь.

Базою при обробці хвостового різального інструмента на металорізних верстатах є центрові отвори і зовнішні центри (з навч. літ.);

Центрова точка;

Центрова лінія;

// у знач. ім. центрови́й, вого, ч. Те саме, що Центрови́й граве́ць (див. граве́ць).

На думку більшості тренерів, найдефіцитніше амплуа баскетболу – амплуа центрового (з газ.);

Більшість фахівців здивувалося, що тренер не запропонував виступити за збірну найдосвітнішому центровому України (з газ.).

3. техн. З яким-небудь центральним пристроєм.

Значення в інших словниках

1. центровий — центрови́й 1 прикметник від: центр центрови́й 2 іменник чоловічого роду баскетболіст  Орфографічний словник української мови
2. центровий — центрови́й мешканець центральної частини міста (ср, ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
3. центровий — А, -е. 1. Лідируючий, керівний. Центровий чувак. 2. Шикарний, дорогий. Центрова тачка.  Словник сучасного українського сленгу
4. центровий — 1. -а, -е; крим.; нарк.; мол. Якісний, гарний. БСРЖ, 660; ПСУМС, 76; ЯБМ, 2, 515. 2. -ого; крим.; схвальн. Товар найвищої якости. БСРЖ, 660; СЖЗ, 110; ЯБМ, 2, 515. 3. -ого; нарк. Гашиш із Середньої Азії. СЖЗ, 110; ЯБМ, 2, 515.  Словник жарґонної лексики української мови
5. центровий — -а, -е. 1》 Прикм. до центр 1). Центрова точка. 2》 Розташований у центрі (у 2 знач.), в середині чого-небудь. Центрова лінія. || у знач. ім. центровий, -вого, ч. Те саме, що Центровий гравець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. центровий — ЦЕНТРОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до центр 1. Центрова точка. 2. Розташований у центрі (у 2 знач.), в середині чого-небудь. Базою при обробці хвостового різального інструмента на металорізних верстатах є центрові отвори і зовнішні центри (Технол.  Словник української мови в 11 томах