центровий

центрови́й

-а, -е.

1》 Прикм. до центр 1). Центрова точка.

2》 Розташований у центрі (у 2 знач.), в середині чого-небудь. Центрова лінія.

|| у знач. ім. центровий, -вого, ч. Те саме, що Центровий гравець.

Центровий гравець — центральний нападаючий у футболі, баскетболі, хокеї.

3》 тех. З яким-небудь центральним пристроєм.

Центровий свердел; Центрове свердло — свердел, який має між двома різцями центральне вістря.

Значення в інших словниках

1. центровий — центрови́й 1 прикметник від: центр центрови́й 2 іменник чоловічого роду баскетболіст  Орфографічний словник української мови
2. центровий — ЦЕНТРОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до центр 1. Центрова точка. 2. Розташований у центрі (у 2 знач.), в середині чого-небудь. Базою при обробці хвостового різального інструмента на металорізних верстатах є центрові отвори і зовнішні центри (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. центровий — центрови́й мешканець центральної частини міста (ср, ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. центровий — А, -е. 1. Лідируючий, керівний. Центровий чувак. 2. Шикарний, дорогий. Центрова тачка.  Словник сучасного українського сленгу
5. центровий — 1. -а, -е; крим.; нарк.; мол. Якісний, гарний. БСРЖ, 660; ПСУМС, 76; ЯБМ, 2, 515. 2. -ого; крим.; схвальн. Товар найвищої якости. БСРЖ, 660; СЖЗ, 110; ЯБМ, 2, 515. 3. -ого; нарк. Гашиш із Середньої Азії. СЖЗ, 110; ЯБМ, 2, 515.  Словник жарґонної лексики української мови
6. центровий — ЦЕНТРОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до центр 1. Центрова точка. 2. Розташований у центрі (у 2 знач.), в середині чого-небудь. Базою при обробці хвостового різального інструмента на металорізних верстатах є центрові отвори і зовнішні центри (Технол.  Словник української мови в 11 томах