центрований
центро́ваний
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до центрувати.
|| центровано, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм. Центри якого встановлені на одну спільну вісь; якому надано потрібного положення.
Великий тлумачний словник сучасної української мови