цидула
ЦИДУ́ЛА, и, ж., розм.
Те саме, що циду́лка.
[Мартіан (читає):] “Я жду тебе у кожну пору дня чи навіть ночі. Ти будеш як в раю. Цілую міцно тебе – так , як я люблю”.. Цидула гречненько зложена й не без вогн (Леся Українка);
Загорнувши папірця, Кисачка передав його Пацьоренкові і повелів: – Збігай до Ласія, передай оцю цидулу (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)