цингель

ЦИ́НГЕЛЬ, гля, ч.

Язичок, заскочка, курок в рушничній коробці.

Се буде просто. Я вийду на поле, туди десь за парк, приставлю рушницю до серця й надушу ногою цингель... (М. Коцюбинський);

– Не міг я стрілити, за цингля взять не міг... Рушницю вирвав він з тремтячих рук моїх І стрілив – та ще й як! (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича).

Значення в інших словниках

1. цингель — ци́нгель іменник чоловічого роду язичок, заскочка, курок рідко  Орфографічний словник української мови
2. цингель — -гля, ч., заст. Курок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. цингель — ЦИ́НГЕЛЬ, гля, ч., заст. Курок. Се буде просто. Я вийду на поле, туди десь за парк, приставлю рушницю до серця й надушу ногою цингель… (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах