цямкання
ЦЯ́МКАННЯ, я, с., розм.
Дія за знач. ця́мкати і звуки, утворювані цією дією.
Бовдур .. стис у правій руці хліб, відкусив з нього за один раз спору пайку і мовчки поліз назад у свій кут, де зараз і втонув, – тільки чути було глухе цямкання уст (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)