цілунок
ЦІЛУ́НОК, нку, ч.
Те саме, що поцілу́нок.
Ти хочеш, Лесбіє, дізнатись неодмінно, Яким числом твоїх цілунків неоцінних Украй і через край задовольнився б я?.. (М. Зеров);
Я ще сам не знав любові трунку, Що в коханні є снаги напій, Знав лиш в материнському цілунку Я одне благословення в бій (Я. Шпорта);
– Твої цілунки лящали з покоїв панни Подолянки – на цілі гони, мій братику гіркий... (О. Ільченко);
* Образно. Ах, серце, пий! Повітря – мов прив'ялий трунок. Це рання осінь шле цілунок Такий чудовий та сумний (П. Тичина).
Словник української мови (СУМ-20)