цілющий
ЦІЛЮ́ЩИЙ, а, е.
Який має лікувальні властивості; гойний.
– Я все літо казала йому: візьми відпустку, їдь на Кавказ до сонця й тепла, до цілющих вод. У нього давно застуджені нирки (З. Тулуб);
Цілющі грязі;
// Пов'язаний із здатністю зціляти; оздоровлювати.
Осінь завжди й скрізь з особливою силою нагадувала Данилові Багричу рідну Чернігівщину .. З безліччю водоростей, мохів та лісових плодів, у яких чародійниці-бабусі вгадували цілющі лікувальні якості (Л. Дмитерко);
Ще в стародавні часи були відомі цілющі властивості лимона (з газ.);
// Корисний для здоров'я, який сприяє зміцненню, збереженню здоров'я.
Вас так і потягло до води, до її чистої хвилі, до її цілющої прохолоди (Панас Мирний);
Так, ліс – це добрий врожай, повноводна ріка, цілющий клімат (М. Чабанівський);
Юрко розправляє плечі, підводить голову, напружуючи ніздрі, набирає повні груди цілющого степового повітря (І. Рябокляч);
Дихнуло цілющою свіжістю, аж залоскотало в горлі од неї (Є. Гуцало);
Здоровий труд і благодатна втома, Солодкий сон цілющий по труді – І в серці знов жадання молоді (П. Дорошко);
* Образно. [Гайовий:] Який сьогодні святковий день. Мені здається, що я припав устами до цілющого джерела народної сили (О. Корнійчук);
// Який приносить полегшення, заспокоєння, втіху.
Потиху, непомітно, на місце розтопленого слізьми жалю, прилітали солодкі, цілющі мрії (М. Коцюбинський);
Тихо насунулась [ніч], непомітно опанувала і розкішні мелодії понесла над радісно-стомленою землею, що з усміхом щастя піддавалася цілющій ласці (Г. Хоткевич);
Та де ж ти [мати] брала незвичайне слово І спокою цілюще джерело? (А. Малишко).
Словник української мови (СУМ-20)