чапан
ЧАПА́Н, а, ч.
Старовинний верхній селянський одяг у тюрксько-татарських народів, що нагадує жупан або короткий халат.
Вдягнені [селяни] хто в чому міг. Бо були на них і ношені польські кунтуші і подільські свити, козачі чумарки і навіть татарські легкі, для літа чапани (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)