чапан

чапа́н

-а, ч.

Старовинний верхній селянський одяг у тюрксько-татарських народів, що нагадує жупан або короткий халат.

Значення в інших словниках

1. чапан — ЧАПА́Н, а, ч. Старовинний верхній селянський одяг у тюрксько-татарських народів, що нагадує жупан або короткий халат. Вдягнені [селяни] хто в чому міг. Бо були на них і ношені польські кунтуші і подільські свити, козачі чумарки і навіть татарські легкі, для літа чапани (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
2. чапан — чапа́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. чапан — ЧАПА́Н, а, ч. Старовинний верхній селянський одяг у тюрксько-татарських народів, що нагадує жупан або короткий халат. Вдягнені [селяни] хто в чому міг.  Словник української мови в 11 томах