чапан
ЧАПА́Н, а, ч. Старовинний верхній селянський одяг у тюрксько-татарських народів, що нагадує жупан або короткий халат.
Вдягнені [селяни] хто в чому міг. Бо були на них і ношені польські кунтуші і подільські свити, козачі чумарки і навіть татарські легкі, для літа чапани (Ле, Хмельницький, І, 1957, 394).
Словник української мови (СУМ-11)