Орфографічний словник української мови

чапан

чапа́н

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. чапан — ЧАПА́Н, а, ч. Старовинний верхній селянський одяг у тюрксько-татарських народів, що нагадує жупан або короткий халат. Вдягнені [селяни] хто в чому міг. Бо були на них і ношені польські кунтуші і подільські свити, козачі чумарки і навіть татарські легкі, для літа чапани (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
  2. чапан — -а, ч. Старовинний верхній селянський одяг у тюрксько-татарських народів, що нагадує жупан або короткий халат.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чапан — ЧАПА́Н, а, ч. Старовинний верхній селянський одяг у тюрксько-татарських народів, що нагадує жупан або короткий халат. Вдягнені [селяни] хто в чому міг.  Словник української мови в 11 томах