чародійний

ЧАРОДІ́ЙНИЙ, а, е.

1. рідко. Те саме, що чарівни́й 1.

Згадка про купи золота, пройняла дрожем молодих пастухів. Ніколи в житті не бачили вони золотої монети і тільки чули про її чародійну силу (В. Гжицький);

В обрядовому печиві “каручині” майже повсюдно на Бойківщині населення вбачало надприродну чародійну силу, що трансформувалась через різні цикли свят (з наук.-попул. літ.).

2. перен. Те саме, що чарівни́й 2.

О ніч! О любощі співочі! О чародійні в яві сни На святі першої весни! (М. Старицький);

Мир душі твоїй, Кобзарю! Мир вам, пісні чародійні! Мир вам, струни золоті! (І. Франко);

Струмочком чародійним дзвенить онуки сміх (М. Терещенко);

Серед одеських рибалок ще й досі живе вірування в чародійну силу образу (ікони) святого Миколая Чудотворця (О. Воропай);

Сьогодні мовиться про доступні нам чародійні промені. Але є ще й, наприклад, лазери рентгенівського діапазону (із журн.).

Значення в інших словниках

1. чародійний — чароді́йний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. чародійний — -а, -е. 1》 заст. Те саме, що чарівний 1). 2》 перен. Те саме, що чарівний 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. чародійний — як чарі́вна (чарівни́ча, чароді́йна і т. ін.) па́личка. Дуже легко, просто, швидко і т. ін. Обробка різними хімічними сумішами в спеціальних автоматах як чарівна паличка приносить речам “другу молодість” (З газети).  Фразеологічний словник української мови
4. чародійний — ЧАРОДІ́ЙНИЙ, а, е. 1. заст. Те саме, що чарівни́й 1. Згадка про купи золота, пройняла дрожем молодих пастухів. Ніколи в житті не бачили вони золотої монети і тільки чули про її чародійну силу (Гжицький, Опришки, 1962, 196). Чароді́йна па́личка див.  Словник української мови в 11 томах