чарівниченько

ЧАРІВНИ́ЧЕНЬКО, а, ч.

Зменш.-пестл. до чарівни́к.

[Мар'яна:] Слухай, любий чарівниченьку, научи ж мене чарувати, тоді я тебе так зачарую, що ніколи не покинеш мене! (С. Васильченко);

* Образно. Місяцю, князю, Ти, чарівниченьку! Смуток на твойому Ясному личеньку (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. чарівниченько — див. чародій  Словник синонімів Вусика
2. чарівниченько — чарівни́ченько іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. чарівниченько — -а, ч. Зменш.-пестл. до чарівник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. чарівниченько — ЧАРІВНИ́ЧЕНЬКО, а, ч. Зменш.-пестл. до чарівни́к. [Мар’яна:] Слухай, любий чарівниченьку, научи ж мене чарувати, тоді я тебе так зачарую, що ніколи не покинеш мене! (Вас., III, 1960, 35); *Образно. Місяцю, князю, Ти, чарівниченьку! Смуток на твойому Ясному личеньку (Фр., X, 1954, 32).  Словник української мови в 11 томах