чаєнятко
ЧАЄНЯ́ТКО, а, с.
Пестл. до чаєня́.
Ой горе тій чайці, чаєчці-небозі, Що вивела чаєняток при битій дорозі (з народної пісні);
– І рада б чаєчка своїх чаєняток обняти, та не її воля, не її сила (Л. Яновська);
[Онисонька (побачила Ївдю):] Няня? [Ївдя:] Онисонько! Чаєнятко (М. Куліш).
Словник української мови (СУМ-20)