чаєнятко

Чаєня, -няти

с. Птенецъ пигалицы. Чаєчку загнали, чаєнят забрали. Рудч. Чп. 88. ум. чаєнятко.

Значення в інших словниках

1. чаєнятко — див. дитина  Словник синонімів Вусика
2. чаєнятко — ЧАЄНЯ́ТКО, а, с. Пестл. до чаєня́. Ой горе тій чайці, чаєчці-небозі, Що вивела чаєняток при битій дорозі (з народної пісні); – І рада б чаєчка своїх чаєняток обняти, та не її воля, не її сила (Л. Яновська); [Онисонька (побачила Ївдю):] Няня? [Ївдя:] Онисонько! Чаєнятко (М. Куліш).  Словник української мови у 20 томах
3. чаєнятко — чаєня́тко іменник середнього роду, істота  Орфографічний словник української мови
4. чаєнятко — -а, с. Пестл. до чаєня.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. чаєнятко — ЧАЄНЯ́ТКО, а, с. Пестл. до чаєня́. Ой горе тій чайці, чаєчці-небозі, Що вивела чаєняток при битій дорозі (Нар. лірика, 1956, 75); — І рада, б чаєчка своїх чаєняток обняти, та не її воля, не її сила (Л. Янов.  Словник української мови в 11 томах