Значення в інших словниках
-
чаєнятко —
ЧАЄНЯ́ТКО, а, с. Пестл. до чаєня́. Ой горе тій чайці, чаєчці-небозі, Що вивела чаєняток при битій дорозі (з народної пісні); – І рада б чаєчка своїх чаєняток обняти, та не її воля, не її сила (Л. Яновська); [Онисонька (побачила Ївдю):] Няня? [Ївдя:] Онисонько! Чаєнятко (М. Куліш).
Словник української мови у 20 томах
-
чаєнятко —
чаєня́тко іменник середнього роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
чаєнятко —
-а, с. Пестл. до чаєня.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
чаєнятко —
ЧАЄНЯ́ТКО, а, с. Пестл. до чаєня́. Ой горе тій чайці, чаєчці-небозі, Що вивела чаєняток при битій дорозі (Нар. лірика, 1956, 75); — І рада, б чаєчка своїх чаєняток обняти, та не її воля, не її сила (Л. Янов.
Словник української мови в 11 томах
-
чаєнятко —
Чаєня, -няти с. Птенецъ пигалицы. Чаєчку загнали, чаєнят забрали. Рудч. Чп. 88. ум. чаєнятко.
Словник української мови Грінченка