чоловічий
ЧОЛОВІ́ЧИЙ, а, е.
1. Прикм. до чолові́к.
Жіночі голоси тонко-тонко виводили; чоловічі, мов жуки, гули (Панас Мирний);
Недалеко від високого рундука, біля саней, заворушилася чоловіча постать і одразу сполохала всі чари місячної ночі (М. Стельмах);
// Який складається з чоловіків.
Організувалося два хори – чоловічий і окремо жіночий, що співали біля різних бортів пароплава, доки за вимогою слухачів вони не об'єдналися в єдиний ансамбль (Ю. Яновський);
Добра половина чоловічого населення села була десь по той бік ворожого фронту. В селі здебільшого залишилися жінки, старі та зелена молодь (В. Козаченко);
// Який виконується чоловіком, чоловіками.
– Пішов би й я, та настає чоловіча робота на полі (І. Нечуй-Левицький);
Без нарікань вона робила найтяжчу роботу, спочатку жіночу, а після смерті Карпа й чоловічу (М. Стельмах);
// Признач. для чоловіка, чоловіків.
Віра таємниче зашепотіла: – Оця бабуся полька розповідала мені, що в травні п'ятеро втекло з чоловічих бараків [в Освенцімі] (А. Хижняк);
// Належний чоловікові, чоловікам.
Світло гасло в осінніх, темних кольорах чоловічих шапок та серм'яг і поринало в старечих брунатних каптанах (Леся Українка).
2. Такий, як у чоловіків, власт. чоловікам.
Він стояв перед нею і говорив, а вона оглядала його широкі плечі, спокійне лице, на якому несподівано якось виросла борода і осіла чоловіча повага (М. Коцюбинський);
Вона теж поставила відро і теж подала свою широку, чоловічу руку, і очі її розчулено заблищали (Григорій Тютюнник);
Шервуд безсило опускається на землю, марно намагаючись стримати скупі чоловічі сльози (О. Левада).
3. Який стосується чоловічої статі, характеризує її.
Квітка пшениці, подібно до багатьох інших рослин, містить як чоловічі елементи, що називаються тичинками, так і жіночий орган, що називається приймочкою (з наук. літ.);
Чоловічі клітини; Чоловічі рослини; Чоловічі квітки.
4. заст. Людський.
Столітні дуби, зачувши уперше стук сокири, похилилися: не одному з їх довге життя вкоротила рука чоловіча, наче побиті велетні, лежали вони по горі, по низу (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)